Організовується екскурсія з 26.04.19 - 01.05.19 за маршрутом:
Мена - Запоріжжя (острів Хортиця, найдовший в Європі проспект) - Херсон (пустеля Олешківські піски, Рожеве озеро)- Одеса (с. Нерубайське - Катакомби, Вилкове - українська Венеція, велопрогулянка по тропі здоров'я вздовж узбережжя Чорного моря, морвокзал, музей інтересних наук, Одеський оперний театр, Юморина 1 квітня в Одесі) - Чернігів.
Проїзд потягом. Проживання на дитячих туристичних базах. Кого зацікавила інформація - мої контакти на сайті.
Копил Наталія Миколаївна

Вітаю Вас на моїй сторінці!

Літописні міста Сосниччини

Роботу виконала: Федоренко Тетяна, учениця 11-го класу, Покровської ЗОШ І-ІІІ ступенів Менського р-ну

Науковий керівник: Копил Наталія Миколаївна, вчитель історії Покровської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Актуальність дослідження: Важливим питанням в історії становлення давньоруської держави є формування літописних міст. Їх виникнення в другій половині ХІ ст. визначалось не общинним, а феодальним розвитком держави. Міста були центрами ремесла та торгівлі - це підтверджується археологічними розкопками. На території Чернігово-Сіверської землі до середини ХІІІ ст. давньоруські письмові джерела нараховують близько 60 літописних міст. Серед них згадуються Хоробор та Сосниця, локалізація яких до сих пір залишається дискусійною, тому дана тема є актуальною.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період кінця ХІ - початку ХІІІ ст.
Географічні межі включають територію Середнього Подесення.

Середнє Подесення

Об’єкт дослідження: літописні міста Сосниця та Хоробор
Предмет дослідження: економічний розвиток літописних міст Сосниці та Хоробору в означений період
Мета дослідження: Розкрити історію розвитку літописних міст Сосниці та Хоробору упродовж кінця ХІ-початку ХІІІ ст.
Завдання: Проаналізувати стан наукової розробки теми, джерельну базу дослідження, конкретизувати передумови розвитку літописних міст. Визначити особливості існування означених міст упродовж кінця ХІ - початку ХІІІ ст. Охарактеризувати рівень археологічних досліджень даної місцевості. Розкрити внесок В. Коваленка та Ю. Виноградського у вивчення історії розвитку давніх міст Сосниччини.

Структура роботи Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, 10 додатків.
Практичне значення роботи Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні історії рідного краю та створенні шкільних історичних музеїв.

Хоробор та Сосниця - літописні міста Чернігово-Сіверщини, знаходились на території сучасних Менського та Сосницького районів

Мена, Сосниця, Хоробор

Джерела по проблемі Огляд наукової літератури даної теми засвідчує, що літописні міста привертали увагу О.Шафонського, який у своїй праці "Черниговского наместничества топографическое описание" робить висновок, що літописний Хоробор локалізувався в урочищі Городок між Слобідкою та Макошине.
Архієпископ Чернігівський та Ніжинський Гумілевський Ф., описуючи населені пункти чернігівської єпархії, згадує літописні Хоробор та Сосницю.

Хоробор та Сосниця

Археологічні дослідження XX ст.

Засновник Сосницького краєзнавчого музею Ю.С. Виноградський наводить важливі дані, стверджуючи, що Хоробор - придеснянське місто поблизу сучасного Макошине на Менщині

Сосницький краєзнавчий музей Виноградський

У 80-х роках XX ст. В.П. Коваленко визначив локалізацію літописної Сосниці, за наслідками цих досліджень були підготовлені охоронні зони Сосниці

Коваленко В.П.

Дослідивши джерела, ми встановили, що городище Хоробор розташоване на південно-східній околиці Макошине на трохи підвищеній надзаплавній терасі правого берегу р. Десни

городище Хоробор

За свідченнями Ю.С. Виноградського городище відоме як урочище Городок

урочище Городок

Площадка городища зайнята садибами та городами селян

городище Хоробор

Літописна Сосниця і нині залишається, на жаль, одним із найменш досліджених міст. Така "зневага" істориків до цього міста на р. Убідь пояснюється крайньою обмеженістю відомостей про Сосницю в писемних джерелах та майже повною відсутністю тут археологічних досліджень. Єдина згадка про Сосницю у давньоруських хроністів міститься в Іпатіївському літописі під 1234 р. і пов’язана з подіями міжусобної боротьби за гегемонію на Русі між чотирма гілками київського роду Рюриковичів.

згадка про Сосницю

За свідченнями планів XVIII cт., городище, яке складалося із замка та околичного міста, знаходилось в центрі Сосниці, на правому березі р. Убідь. Міські фортифікаційні споруди були повністю знищені при переплануванні Сосниці у 1830-1836 р. і нині не простежуються.

городище Хоробор

За 30-50 м на південь від замку було розкопано стародавній культурний шар і вдалося зафіксувати рештки двох півземлянкових жител, перекритих потужним шаром будівельного сміття.
Одне з них, заглиблене в материк на 0,45 м, утримувало уламки горщиків XІ ст. У заповнені котловану знайдено свинцеву печатку діаметром 40 мм. Археологи прийшли до висновку, що житло №1 датується серединою XI ст., найімовірніше 1054-1073 рр.
Житло №2, що прорізало перше, за керамічним матеріалом датується кінцем XI ст. - початком XIІ ст. Як і попереднє, воно загинуло від пожежі. Враховуючи його стратиграфію, можна припустити, що житло №2 було двоповерховим. На другому поверсі також знаходилась глиняна піч.

городище Хоробор

Археологічні матеріали, виявлені під час розкопок Сосниці, зберігаються в Сосницькому краєзнавчому музеї

городище Хоробор

Культові речі представлені двома невеличкими хрестиками з темного шиферу, бронзовим хрестиком з жовтою смаллю та бронзовим змійовиком (знайдений у 1930 р. в саду по вул. Гоголя: реєстр №201, інвентарний №2050; не зберігся).

городище Хоробор

Висновки:

Робота не вичерпує усіх напрямів дослідження наукової проблеми. Питання пошуку потребують подальшого вивчення нових свідчень про життєдіяльність літописних міст Хоробору та Сосниці, які помітно вплинули на історію Чернігово-Сіверщини.

У сучасних середніх навчальних закладах можуть бути використані матеріали даного дослідження при вивченні історії рідного краю та при створенні шкільних музеїв.

Дослідження свідчить, що літописна Сосниця - давньоруське місто, яке виникло на початку XII ст., як фортеця, що контролювала переправу через р. Убідь на Чернігівському шляху. Місто вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1234 р. як місто Чернігівського князівства, але в книзі "Історико-статистическое описание Черниговской епархии" зазначається, що Сосниця як місто існувало на рівні з Ольжичами, Стародубом, Глуховим, Ніжином ще в 992 р., коли була створена окрема від Києва Чернігівська єпархія.

Отже, зваживши всі факти, можна прийти до висновку, що Хоробор, літописне місто, згадуване в багатьох джерелах в XII-XVII ст., знаходилося на території сучасного Менського району. Урочище Городок під Слобідкою - сліди значного міста (города), а невеличкий рівчак Хоробор утримує його назву.

Виявлено, що існують суперечки щодо локалізації літописного міста Хоробора, згаданого під 1152 р. в Іпатіївському зводі. Більшість дослідників схильна локалізувати його в смт. Макошино Менського району (Гумілевський, Ю. Виноградський, О.К. Зайцев, В.П. Коваленко). В.Є. Куриленко вважає, що таке розташування міста характерне до його домонгольського періоду розташування, а пізньосередньовічне місто Хоробор знаходилось на місці сучасного Коропа.

У роботі конкретизовано передумови розвитку літописних міст Сосниччини, особливості їх функціонування, обґрунтовано внесок В. Коваленка, Ю. Виноградського у вивчення історії літописних міст Сосниччини, окреслено шляхи актуалізації виявленого досвіду в умовах сучасної школи (активізація роботи класних керівників на прикладах історії рідного краю, удосконалення навчально-виховного процесу).

Огляд наукової літератури з теми дослідження свідчить, що існування літописних міст Сосниця та Хоробор привертала увагу вчених, однак не набув цілісного дослідження.

Важливими джерелами інформації з теми дослідження стали довідкові та статистичні видання, роботи по підготовці археологічної частини "Зводу пам’яток історії та культури" по Чернігівській області О. Шекуна, наукові дослідження археологічних старожитностей Чернігівщини В. Коваленка та Ю. Виноградського, фонди Сосницького, Менського краєзнавчих музеїв, архівні джерела.

Скачати у форматі ppt