Організовується екскурсія з 26.04.19 - 01.05.19 за маршрутом:
Мена - Запоріжжя (острів Хортиця, найдовший в Європі проспект) - Херсон (пустеля Олешківські піски, Рожеве озеро)- Одеса (с. Нерубайське - Катакомби, Вилкове - українська Венеція, велопрогулянка по тропі здоров'я вздовж узбережжя Чорного моря, морвокзал, музей інтересних наук, Одеський оперний театр, Юморина 1 квітня в Одесі) - Чернігів.
Проїзд потягом. Проживання на дитячих туристичних базах. Кого зацікавила інформація - мої контакти на сайті.
Копил Наталія Миколаївна

Вітаю Вас на моїй сторінці!

Історія Села Жовтневе Менського району Чернігівської області (с. Жовтневое. Черниговская обл., Менский р-н)

Звернімося до назв

Сучасна офіційна назва населеного пункту - село Жовтневе.
Раніше село носило назву Баба. В 1936 році було перейменовано на село Жовтневе.
Стара назва села Баба, згідно історичних даних які знаходяться в Сосницькому краєзнавчому музеї, походить від кам'яних глиб (по тюрськи баба - кам'яна глиба) які були поставлені за селом половцями в честь своїх вождів. Вони нагадували собою фігуру жінки. Одна з цих кам’яних глиб збереглася до недавнього часу.
Є і інші дані про походження назви села Баба. В "Записках земського товариства" за 1854 рік, записано, що колись поблизу поселення протікала річка Бабка, від чого і пішла назва села.
Народні перекази говорять, що назва села пішла від першого поселенця по прізвищу Бабка.
Зимовий пейзаж річки Бабки:

річка Бабка

Загальні відомості

І раніше, і тепер населений пункт Жовтневе являється селом. Село має свою сільську раду, яка належить до Менського району Чернігівської області. Село Жовтневе розташоване на північному сході України на рівнинній місцевості на правобережжі Десни.
Територія - 6,28 км2, населення - 0,972 тис. жителів (на 2007 рік)
Через село проходить автотраса Чернігів - Новгород - Сіверський. Відстань до райцентру міста Мена - 9 кілометрів, до обласного центру Чернігова - 77 кілометрів. Найближчим економічним центром крім Чернігова являється місто Київ. Найближча залізнична станція - Макошино, Мена.
В селі ніяких природних багатств та корисних копалин незнайдено.
З дикоростучих рослин ростуть дуби, берези, осики, переважають листяні породи дерев. З культурних рослин вирощують жито, пшеницю, кукурудзу, гречку, картоплю, з технічних культур - буряк, льон.
Тваринний світ характеризується наявністю лисиць, зайців, ондатрів, борсуків.
Птиці: коршуни, граки, ворони, сороки.
З свійських тварин розводять: коней, велику рогату худобу, свиней, кіз.

Коли ж з'явилося село?

Хто були перші поселенці, та причини переміщення населеного пункту - не встановлено.
В перше згадується 1654 роком. 1866 році 533 двори, 4033 жителі, дерев’яна Михайлівська церква, побудована в 1875 році
Михайлівська церква:

Михайлівська церква

До революції село було волостю. До Бабської волості належали великі села: Вільшани, Слобідка, Макошино, Остапівка, Бондарівка і хутори.
Хутір Братова - в 1897 році складався з 5 дворів.
Хутір Бехов - 1897 році - 5 дворів і 40 чоловік населення.
Хутір Гаї - 1892 році було 22 двори, в 1897році - 43 двори і 138 душ населення.
Хутір Грознов - в 1892 році 2 двори.
Хутір Десняк - 1897 рік - 7 дворів і 43 душі населення.
Хутір Ятленків - 1897 році 17 душ населення
Костюченків хутір - 1892 рік, складався з 12 дворів, є спогади про те, що цей хутір спалено.
Хутір Степок - 1897 році - 26 дворів.
Хутори Булигівка, Потапенків, Кудіків, і Дубинги - були створені під час Столипінщини.
Село Слобідка з хуторами приєдналися до сільської ради села Жовтневе в жовтні 1958 році.
Чоловічий монастир к. XVII ст. "Біла круча":

Біла круча

XIX століття

Більшість жителів села Баби, згідно статистичних даних за 1872 рік, були козаками - 427 дворів, казенних (державних селян) було 12 дворів, бувших поміщицьких селян 21 двір, міщан - 6 дворів, інших станів - 11 дворів. Всього в селі було 1486 чоловік і 1635 жінок на 1897 рік.
Основним заняттям селян було землеробство, обробіток землі проводився кіньми. ("Ведомости о числе населения по сословиям в Сосницком уезде за 1872 год" Архивный фонд №154 стр. 62. Черниговский обл. архив)
Великих промислових підприємств в селі не було, але селяни мали перед революцією 1917 року - 20 вітряних млинів, маслобойню, 3 круподерки, 3 кузні, шерстобитку, 3 кінних млини.
В селі Баба було орної землі - 4678 десятин, сіножаті - 938 десятин, лісу - 51 десятина (Черниговский Госархив "Описание советских хозяйств")
На селян податки накладалися в залежності від кількості десятин землі. Податки були грошові і сплачували їх державі. Податки платили тільки козаки. (Зі слів жителя села Жовтневе Шелудька Миколи Федосовича)
Більшість землі належала куркульським господарствам, бідняк користувалися в основному малопридатними землями.
Невелика частина селян були зовсім безземельними і вимушені були йти в кабалу до куркулів.

Революційні події

Повстання проти царату і поміщиків в селі не відмічено.
Учасників перших марксистських організацій не виявлено.
Страйкового руху в селі не відбувалося.
Участь селян у революційній боротьбі під час проведення реформи 1861 року не встановлено.
Під час революції 1905-1907 років селяни виявляли своє незадоволення царським урядом і господарюванням куркулів.
Організаторами селянських заворушень в 1905-1907 роках були члени демократичної партії: Іллєнко Пилип, Брухно Каленик, Деркач Михайло, Розгон Михайло, Герман Іван. Всю революційну роботу на селі очолював фельдшер Кириченко, який був представником демократичної партії. Під його керівництвом у 1905 році була скликана сходка. На якій селяни вимагали переділу землі, наділення землею малоземельних і безземельних селян, конфіскації землі у куркулів.
Сходку розігнали козаки, які невідомо ким були повідомлені і приїхали з міста Мена. Декілька селян козаки висікли різками. Кириченка селяни заховали у волості, а потім він втік і більше в селі не з'являвся.
Під час революції 1905-1907 в селі часто з'являлися листівки і заборонена література. Розповсюджували: Москаленко Федосій, Гавриш Кіндрат.
Звідки одержували літературу не встановлено. В цей період в село часто приїжджали представники з міста, і проводили таємно збори. Збиралися в Макошинському лісі.
Учасники зборів одержували завдання розповсюджувати листівки і заборонену літературу в селі, читати селянам газети, агітувати на боротьбу з царською владою. (Взято з слів жителя Жовтневого Мусія Івановича Нагорного)
Членами більшовицької партії були Артюхов, який очолив Раду трудящих в місті Сосниця в грудні 1917 року (загинув від рук Гайдамаків у 1918 р.). І шелудько Степан, який вступив у Комуністичну партію в 1917 році.
Під час лютневої революції в село приїжджали представники різних партій і проводили агітаційну роботу серед селян, проходило голосування за представників 10 партій. (Взято з г. "Колгоспна праця" за 22.12.57.)
У 1918 році по Закону Радянської влади від куркулів землю забрали і віддали малоземельним. В друге переділ землі відбувся в 1922-1923 р. (Взято зі слів Педя Антона, уродженця Сосниці)

Жовтнева революція

Звістка про перемогу Жовтневої революції дійшла до села. Багато селян зі зброєю в руках йшли в добровільні червоні загони і захищали владу Рад від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Приймали участь в розгромі Денікіна, Петлюрівців та інших банд.
Багато селян воювали в рядах Щорсівського загону.
В 1919 році в село приїжджали гайдамаки, німці і петлюрівці. Організаторами боротьби з бандами були комуністи: Антоненко Антон, Вовк Дмитро (убиті у 1920).
Крім зазначених товаришів в боротьбі з петлюрівцями проявили себе Шелудько Степан, Брухно Каленик, Синюта Василь.
1918-1919 - коли створювалися партизанські загони, приймали участь у партизанському русі Биндюк Пилип, і фельдшер Кукса. (Взято з слів Педя Антона місто Сосниця)

Радянська влада в селі була оголошена в 1918 році.

З Макошино приїхав Бабич Олексій і студент Заславський, зібрали сходку села і оголосили, що в селі замість бувшої царської влади встановлено Радянську владу. Ознайомили з першими декретами Радянського Уряду. (Взято зі слів Педя А. місто Сосниця)
В 1918 році були створені перші органи Радянської влади: Волосний виконавчий комітет; Сільський виконавчий комітет; Комітет незаможних селян.
Першим головою волвиконкому був Плехатий Олексій Данилович.
Сільвиконком складався з 3 чоловік. Першими членами були: Вовк Д., Ярошок І., Шульга І., С., Деркач С., Кирієнко М. (Взято с требовательних ведомостей на выдачу зарплати сотрудникам Бабской волости за Январь 1919 г. - "Черниговский госархив")
1920 році була створена партійна організація, першим секретарем якої був Сляр Олексій.
Комсомольська організація була також створена в 1920 році, її секретарем був Скоробагатько В. (загинув від рук бандитів 1924 році). Члени комсомольської організації: Галіченко, Кулага М., Ярошок П.

Радянська влада

1923-1927 роки в селі організовувалися комуністичні суботники.
Силами молоді з села Макошине перевезли будинок і в селі побудували клуб (на місці Михайлівської церкви), посадили парк.

Колгоспи

У 1926-1927 роках на відібраних у куркулів землях був створений радгосп "Комсомолець".
У 1930 році на території радгоспу розпочалось будівництво коноплепереробного заводу, але радгосп в цьому ж році був ліквідований, а завод перенесено в село Макошино.
У 1928 році вселі була створена комуна "Нове життя". В 1929 році поряд з комуною створилося 6 ТСО ЗІВ імені "Будьоного", "Авангард", "Великий Жовтень", "Зірка", "ім. Сталіна", "ім. Шевченка". Першими ініціаторами створення комуни були: Когадько Микита, Киріенко Степан, Киріенко Григорій, Легкий Данило, Биндюк Тихін.
1934-1936 рр.. в усіх ТСО ЗІВ було створено три колгоспи: "ім. Будьоного", "Авангард", "Великий Жовтень". Колективізація в селі була повністю закінчена в 1934 році.
Під час колективізації і ліквідації куркулів на селі розгорнулася класова боротьба. Куркулі вбивали активістів села, палили колгоспні будівлі. Від рук бандитів загинули активні учасники колективізації: Биндюк Тихін, Жила Іван і ряд інших.
Під час голодомору 1937 року в селі померло велика кількість жителів. Сучасники на згадку того страшного лихоліття встановили у 2007 році хрест пам'яті жертвам голодомору.

жертвам голодомору

В Після воєнний період за вирощення високого врожаю коксогізу були нагороджені в 1957 році - Валентій М.Г - голова колгоспу "В. Жовтень", Брухно Г.Т. - ланкова - (орден Леніна).
Бригадир Зеркаль М.О. - нагороджений орденом "Трудового Червоного Прапора".
1930 році починається ліквідації неписьменності. Відзначились у цій справі Коворотний А.Р. (працівник сільради), Галіченко І.Т. (комсомолець)

Велика Вітчизняна війна

На початку Вітчизняної війни 1941-1945 рр.. Населення села приймало участь у копанні окопів біля Бахмача, та в будівництві аеродрому в с. Малейка, біля Чернігова. В с. Жовтневому ніяких споруд оборонного значення не було.
Евакуація населення в глиб країни не було організовано. В кінці серпня 1941 евакували тваринницькі ферми колгоспів, але вони встигли переправитися лише через Десну і там були захоплені німецькими військами.
Село Жовтневе місцем боїв під час В.В. війни не було.
Пам'яті визволителям с. Жовтневого від німецько-фашистських загарбників:

визволителям с. Жовтневого від німецько-фашистських загарбників

Фашисти окупували село 6 вересня 1941 року, а було звільнене Радянськими військами 18 вересня 1943 року.
Фашисти окупували село, ліквідували колгоспи, закрили середню і семирічну школи, одне з шкільних приміщень зайняли під поліцейський участок, і волость, закрили лікарню.
Куркулі, які появилися в селі з приходом німців, забрали раніше відібрані від них будинки, виселивши колгоспників які в них жили.
Колгоспні і тваринницькі ферми попалили, розграбували крамниці. Відступаючи в 1943 році спалили приміщення середньої школи і центральну садибу колгоспу "В. Жовтень".
Окупувавши село німці почали грабувати населення: забрали в людей одяг, корів, свиней, птицю, чимало людей вигнали в Німеччину на каторжні роботи. Серед них були сім`ї активістів села, молодь, старики.

Повоєнні роки

Підвищити культуру ведення сільського господарства широко використовуючи досягнення агрономічної науки і передового досвіду.
Збільшити виробництво м`яса на 100 га земельних угідь до 947 цнт., надій молока на одну фуражну до 2230 кг, підвищити врожайність зернових до 19,5 цнт з га.
Організувати соціалістичне змагання між бригадами, ланками і окремими колгоспчиками.
В післявоєнні роки значно зріс добробут трудящих: 392 колгоспні сім`ї збудували нові будинки, або капітально відремонтували, з 48 сімей службовців і робітників 42 живуть у власних будинків. Середній заробіток на трудодень за останні 3 роки становить 60 коп., грішми і 1,5 кг зерна.
Все населення села забезпечене продуктами харчування, одягом, взуттям. Село радіофіковане і частково електрифіковане.

Відомості про населення

Загальна чисельність населення в с. Жовтневому (бувшій Бабі) становила:
В 1770 р. - 2251 чол.
В 1790 р. - 2400 чол.
В 1810 р. - 2424 чол.
В 1830 р. - 2619 чол.
В 1850 р. - 2753 чол.
В 1860 р. - 2861 чол.
В 1897 р. - 4033 чол.
В 1913 р. - не встановлено
В 1939 р. - не встановлено
В 1958 р. - 2270 чол.
В 2006 р. - 1009 чол.

Відомості про науку, культуру, освіту, охорону здоров`я.

Наукові заклади. Вища і середня освіта.
В селі науково-дослідних установ до 1917 року не було.
До революції в селі населення з вищою освітою не було, а з середньою освітою - 3 чоловіки (2 вчителі і медфельдшер).

Сьогодення с. Жовтневе

Сьогодення с. Жовтневе

Жовтнева ЗОШ І-ІІІ ступенів:

Жовтнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Про автора: Копил Тетяна, Учениця 9 класу Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів

Копил Тетяна


Скачати у форматі ppt